- скарбник
- [скарбни/к]
-ниека/, м. (на) -ниеко/в'і/ -ниеку/, мн. -ниеки/, -ниек'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
скарбник
Смотреть что такое "скарбник" в других словарях:
СКАРБНИК — СКАРБНИК, скарбника, муж. (польск. scarbnik) (ист.). На Украине встарину казначей, лицо, ведавшее финансами. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
скарбник — сущ., кол во синонимов: 2 • казначей (10) • скарбничий (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
скарбник — ника, ч. Пр. Скарбник, кас їр … Словник лемківскої говірки
Скарбник — м. устар. Казначей (на Украине). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
скарбник — скарбник, скарбники, скарбника, скарбников, скарбнику, скарбникам, скарбника, скарбников, скарбником, скарбниками, скарбнике, скарбниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
скарбник — ск арбник, а … Русский орфографический словарь
скарбник — а/, ч. 1) Той, хто відає коштами, цінними паперами та ін. у державних установах і громадських організаціях. 2) іст. Той, хто забезпечував матеріальне і технічне постачання у військових частинах і установах. 3) іст. У давній Русі та за старих… … Український тлумачний словник
скарбник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
скарбник — а, м казначей … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т … Википедия
